« централ≥зац≥Їю прийшла й русиф≥кац≥¤. —початку, в 1933 р., вона проводилас¤ у форм≥ напливу до ”крањни тис¤ч рос≥йських функц≥онер≥в дл¤ п≥дсиленн¤ колекти- в≥зац≥њ. ѕ≥д к≥нець дес¤тил≥тт¤ п≥сл¤ чистки нац≥онал-комун≥ст≥в б≥льш≥сть член≥в найвищого кер≥вництва парт≥њ та держави на ”крањн≥, включаючи ћикиту ’рущова, були рос≥¤нами. ƒе¤к≥ вчен≥ охарактеризували ц≥ зм≥ни в пол≥тичн≥й верх≥вц≥ ”крањни ¤к Ђповерненн¤ рос≥¤нї.

«а кадровими зм≥нами сто¤в р≥шучий поворот у нац≥ональн≥й пол≥тиц≥ ћоскви, що ставс¤ в 1933 р., коли основною загрозою дл¤ Їдност≥ –ад¤нського —оюзу —тал≥н оголосив м≥сцевий нац≥онал≥зм (а не рос≥йський шов≥н≥зм). ÷е означало к≥нець ук- рањн≥зац≥њ й початок систематичних утиск≥в украњнськоњ культури. —коротилас¤ к≥ль- к≥сть украњнських шк≥л, пом≥тно зменшилас¤ частка украњнських учител≥в ≥ досл≥д- ник≥в, ≥з б≥бл≥отек було вилучено видатн≥ твори украњнськоњ науки та л≥тератури, за- боронено сотн≥ украњнських п'Їс ≥ закрито дес¤тки украњнських театр≥в, а музейним прац≥вникам наказали припинити Ђ≥деал≥зац≥ю ≥стор≥њ козаччиниї. ¬ласт≥ при кож- н≥й нагод≥ знущалис¤ з Ђнац≥онал≥стичноњ теор≥њ про самобутн≥сть ”крањниї.

¬одночас звеличувалис¤ вс≥ аспекти рос≥йськоњ культури й п≥дкреслювалас¤ про- в≥дна роль –ос≥њ в —–—–. ѕричому все це робилос¤ п≥д вигл¤дом розвитку ≥нтерна- ц≥онал≥зму, пролетарськоњ сол≥дарност≥ та Ђдружби народ≥вї. ” 1936 р. —тал≥н про- голошував: Ђƒокор≥нно зм≥нилось обличч¤ народ≥в —–—–, у них зникло почутт¤ вза- Їмноњ недов≥ри, натом≥сть розвинулос¤ почутт¤ взаЇмноњ дружби ≥ налагодилос¤, таким чином, справжнЇ братерське сп≥вроб≥тництво народ≥в у систем≥ Їдиноњ союзноњ державиї.

Ќе викликав подиву й висновок, що до нього прийшли рад¤нськ≥ ≥деологи, за ¤ким рос≥йська мова й культура найкраще в≥дпов≥дають завданн¤м розвитку ≥нтернац≥о- нальноњ дружби, сп≥впрац≥ та прогресу. ќсь типова за¤ва одного з них: Ђ–ос≥йську мо- ву вивчають труд¤щ≥ всього св≥ту. ћаркс свого часу в≥ддав належне могутн≥й рос≥й- ськ≥й мов≥, вивчаючи њњ та використовуючи в своњх прац¤х рос≥йськ≥ першоджерела... ¬ наш≥й ситуац≥њ рос≥йська мова Ї мовою м≥жнац≥онального сп≥лкуванн¤ народ≥в —–—–. «нанн¤ рос≥йськоњ мови дозвол¤Ї народам —–—– оволод≥вати найвищими культурними ц≥нност¤миї.

–. —ал≥вант зауважуЇ, що рос≥¤ни не т≥льки вихвал¤ли свою мову, а й ≥деал≥зу- вали самих себе за своњ революц≥йн≥ усп≥хи, а також Ђогортали себе м≥стичним покровом марксистськоњ зверхност≥ над ≥ншими народами –ад¤нського —оюзу ≥ всього св≥туї. ѕрикладом ц≥Їњ новоњ пропагандистськоњ л≥н≥њ Ї таке твердженн¤: Ђ–о- с≥йський народ Ч це великий народ. ¬≥н допомагаЇ всьому людству рухатис¤ до пе- ремоги демократ≥њ ≥ соц≥ал≥зму. ѕ≥д кер≥вництвом свого роб≥тничого класу найпере- дов≥ший рос≥йський народ першим в ≥стор≥њ зв≥льнивс¤ в≥д кап≥тал≥стичного гн≥ту й експлуатац≥њ. –ос≥йський роб≥тничий клас допом≥г зв≥льнитис¤ в≥д нац≥онального, пол≥тичного ≥ економ≥чного гн≥ту вс≥й численн≥й с≥м'њ народ≥в, що насел¤ють колиш- ню царську –ос≥юї.

¬исунувши так≥ претенз≥њ, рад¤нськ≥ ≥деологи могли доводити, що нова пол≥тика —тал≥на ¤вл¤ла собою не поверненн¤ до традиц≥йного рос≥йського шов≥н≥зму, а була над≥йним шл¤хом до прогресу, соц≥ал≥зму та ≥нтернац≥онал≥зму. «а лог≥кою речей, ≥з њхн≥х тверджень також могло випливати, що культура украњнц≥в та ≥нших нерос≥й- ських народ≥в спри¤ла в≥дсталост≥ та пров≥нц≥ал≥зму.

¬ результат≥ наприк≥нц≥ 1930-х рок≥в в украњнських школах стало обов'¤зковим вивченн¤ рос≥йськоњ мови; було зм≥нено украњнську абетку, граматику ≥ словник у на- пр¤м≥ наближенн¤ њх до рос≥йськоњ, ≥ взагал≥ вживанн¤ рос≥йськоњ мови на ”крањн≥ значно розширилос¤. ¬же у 1935 р. ѕостишев з≥знавс¤, що Ђчлени  омун≥стичноњ парт≥њ ”крањни почали деукрањн≥зуватис¤ ≥ нав≥ть перестали розмовл¤ти украњнською мовоюї. јналог≥чн≥ зм≥ни розгорталис¤ ≥ в прес≥: ¤кщо у 1931 р. украњнською мовою виходило 90 % газет та 85 ∞о часопис≥в, то до 1940 р. њхн≥й в≥дсоток упав в≥дпов≥дно до 70 й 45. ” л≥тератур≥ стало пол≥тичним принципом наголошувати, що вс≥ видатн≥ украњнськ≥ поети та письменники минулого розвивалис¤ п≥д благотвор- ним впливом –ос≥њ. Ќа разючу в≥дм≥ну в≥д к≥нц¤ 1920-х рок≥в, коли власт≥ п≥дтриму- вали украњн≥зац≥ю в м≥стах, у 30-х роках вони енерг≥йно намагалис¤ поширити вплив рос≥йськоњ культури на сел≥.

—тал≥нська Ђреволюц≥¤ згориї спричинилас¤ до приголомшуючих зм≥н в умовах житт¤ украњнц≥в та ≥нших народ≥в —–—–. ќсновною складовою економ≥ки стала про- мислов≥сть. ћ≥ста почали швидко зростати, що через к≥лька дес¤тил≥ть перетворило њх на головн≥ осередки населенн¤ крањни. ƒокор≥нних зм≥н зазнало с≥льське госпо- дарство, одн≥Їю з основних тут була л≥кв≥дац≥¤ приватного землеволод≥нн¤. ÷≥ зм≥ни й особливо колектив≥зац≥¤ на ”крањн≥ проводилис¤ ≥з застосуванн¤м нечуваного на- сильства й ц≥ною величезних людських жертв. ’оч би ¤к≥ блага принесла ”крањн≥ рад¤нська модерн≥зац≥¤, безперечним Ї те, що блага ц≥ коштували невиправдано дорого.

Ќа додаток до матер≥альних зм≥н —тал≥н справив на пол≥тичне ≥ культурне житт¤ ”крањни вплив, ¤кий важко ос¤гнути. Ќайт¤жч≥ втрати в≥д стал≥нських кампан≥й те- рору зазнали ≥нтел≥генц≥¤ й сел¤нство Ч дв≥ верстви, що становили соц≥альну базу украњнського нац≥онал≥зму. ¬ результат≥ рух за самоутвердженн¤ украњнц≥в, що, зда- валос¤, набирав сили у 20-х роках, утратив незл≥ченну к≥льк≥сть приб≥чник≥в. ÷ей удар особливо в≥дчувавс¤ у середовищ≥ двох покол≥нь украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ Ч тих, хто активно д≥¤в до революц≥њ, й тих, хто вийшов на передн≥й план у 20-т≥ роки. —аме ц≥ покол≥нн¤ мали в≥д≥грати визначальну роль у процес≥ буд≥вництва нац≥њ, й саме вони були винищен≥ —тал≥ним. «некровлююч≥ насл≥дки страшних демограф≥чних утрат 30-х рок≥в допомагають зрозум≥ти ту в≥дносну квол≥сть пол≥тичноњ вол≥ та культурний занепад, що њх ви¤вл¤тимуть у наступн≥ роки рад¤нськ≥ украњнц≥. Ќа- решт≥, —тал≥н повернув назад розвиток дуже важливоњ та багатооб≥ц¤ючоњ тенденц≥њ на ”крањн≥. ” 20-х роках модерн≥зац≥¤ великою м≥рою перепл≥талас¤ з украњн≥зац≥Їю. јле коли в 1930-х роках —тал≥н знищив украњнську ел≥ту й поновив пол≥тику русиф≥- кац≥њ, модерн≥зац≥¤ знову набрала рос≥йського вигл¤ду. ¬одночас украњнською куль- турою ман≥пулювали так, щоб вона знову зосередилас¤ на традиц≥йному дл¤ себе ототожненн≥ з консервативним ≥ в≥дсталим селом.