ѕосл≥довники —тал≥на надавали великого значенн¤ п≥двищенню економ≥чноњ ефективност≥ рад¤нськоњ системи. ¬≥д усп≥ху в ц≥й галуз≥ залежало багато, оск≥льки, випередивши «ах≥д в економ≥чному в≥дношенн≥, –ад¤нський —оюз тим самим зм≥цнив би своЇ внутр≥шнЇ становище й разом з тим показав св≥тов≥, що комун≥зм Ї справ- д≥ передовою системою. ’рущов, ¤к не парадоксально, розум≥в: щоб довести еко- ном≥чн≥ переваги комун≥зму, парт≥¤ муситиме стати менш ≥деолог≥зованою й б≥льш управл≥нською орган≥зац≥Їю.

” пер≥од Ђколективного кер≥вництваї в  ремл≥ точилис¤ гостр≥ дебати про те, в ¤к≥й форм≥ ≥ в ¤кому напр¤м≥ належить проводити економ≥чн≥ реформи. јле ≥снувала загальна згода, що хрон≥ч.≥им недол≥ком рад¤нськоњ економ≥ки Ї с≥льське господар- ство. Ќа це вказувала проста статистика: м≥ж 1949 ≥ 1952 рр. обс¤г продукц≥њ проми- словост≥ зр≥с на 230 ∞о, а с≥льського господарства Ч лише на 10 ∞о. ÷¤ статистика була дл¤ рад¤нського кер≥вництва не лише соромом, а й ≥стотною економ≥чною, пол≥- тичною та ≥деолог≥чною вадою. Ќизька продуктивн≥сть с≥льського господарства озна- чала нестачу продукт≥в, що, зв≥сно, викликало сумн≥ви (¤к у сам≥й крањн≥, так ≥ за кордоном) у перевагах рад¤нськоњ системи. “ому, вир≥шивши, що роки, проведен≥ на ”крањн≥, зробили його спец≥ал≥стом ≥з с≥льського господарства, ’рущов удавс¤ до широких заход≥в дл¤ покращенн¤ ситуац≥њ на сел≥. ƒл¤ ”крањни, ц≥Їњ житниц≥ –ад¤н- ського —оюзу, його заходи мали особливе значенн¤, оск≥льки вже вкотре ”крањна мала слугувати майданчиком с≥льськогосподарського експериментаторства.

—≥льськогосподарськ≥ проекти. «агальнов≥домим проектом ’рущова було п≥д- н¤тт¤ ц≥лини, що передбачало освоЇнн¤ дл¤ подальшоњ культивац≥њ близько 16 млн га незайманих земель  азахстану й —иб≥ру. –озпочатий у 1954 р. проект мав на уваз≥ використанн¤ величезних людських ≥ матер≥альних ресурс≥в, ≥ велику частину цих витрат мала вз¤ти на себе ”крањна. ƒо 1956 р. зв≥дси на ц≥лину було перекинуто тис¤ч≥ трактор≥в ≥ 80 тис. досв≥дчених с≥льськогосподарських роб≥тник≥в. Ѕагато з них оселилис¤ там назавжди. ¬одночас кожноњ весни на сезонн≥ роботи добров≥льно њхали з ”крањни сотн≥ тис¤ч студент≥в. ’оч ц¤ програма дала неоднозначн≥ результати, во- на, ц≥лком очевидно, вичерпувала з ”крањни ресурси й послаблювала с≥льськогоспо- дарське виробництво республ≥ки.

≤нший експеримент передбачав неспод≥ваний перех≥д до вирощуванн¤ величезноњ к≥лькост≥ кукурудзи на загальн≥й площ≥ 28 млн га по всьому –ад¤нському —оюзов≥. «а американською моделлю њњ мали використовувати ¤к корми дл¤ зб≥льшенн¤ продук- ц≥њ виснаженого тваринництва. „ерез к≥лька рок≥в  ремль наказав колгоспникам перейти на нову систему с≥возм≥ни. як завжди, б≥льшу частину т¤гар¤ цих складних ≥ дорогих нововведень несла ”крањна.

ќднак найширшою п≥дтримкою на ”крањн≥ користувалас¤ реформа (власне, саме украњнц≥ виступили з ≥н≥ц≥ативою њњ проведенн¤), що стосувалас¤ машинно-трактор- них станц≥й, ¤к≥ забезпечували колгоспи техн≥кою (й пол≥тичним нагл¤дом). „ерез пост≥йн≥ сутички м≥ж ћ“— ≥ колгоспами навколо того, ¤к обробл¤ти землю, украњн- ц≥ переконали ур¤д л≥кв≥дувати ћ“—, а техн≥ку продати колгоспам.

«ростаюча складн≥сть обробки земл≥ вимагала висококвал≥ф≥кованих ≥ техн≥чно вправних фах≥вц≥в. ј њх дуже бракувало в украњнському сел≥. ¬ 1953 р. з 15 тис. гол≥в колгосп≥в на ”крањн≥ менш ¤к 500 мали вищу й неповну вищу осв≥ту. ƒл¤ того щоб покращити ситуац≥ю, з м≥ст на роботу в колгоспах залучали досв≥дчених ≥нженер≥в ≥ техн≥к≥в. ¬≥дстаюч≥ колгоспи прикр≥пл¤лис¤ до промислових шефських п≥дпри- Їмств, ¤к≥ забезпечували техн≥чну допомогу. ¬ результат≥ на сел≥ з'¤вилас¤ нова со- ц≥альна група Ђс≥льськогосподарських технократ≥вї. “им часом ур¤д п≥дн¤в колгосп- никам зароб≥тну платню, й розрив м≥ж промисловими та с≥льськогосподарськими роб≥тниками став пов≥льно звужуватис¤.

Ќезважаючи :≥а докор≥нн≥ зм≥ни та гранд≥озн≥ експерименти, ур¤дов≥ не вдалос¤ добитис¤ такого швидкого, ¤к планувалос¤, зб≥льшенн¤ с≥льськогосподарськоњ про- дукц≥њ.  ремль ≥ надал≥ в≥дмовл¤вс¤ надати сел¤нам достатн≥ стимули дл¤ кращоњ прац≥, чиновники в далек≥й ћоскв≥ продовжували вир≥шувати, ¤к≥ культури виро- щуватиме колгосп, ¤к њх сл≥д с≥¤ти, а сел¤н карали штрафами за оброб≥ток њхн≥х кри- х≥тних (хоч ≥ надзвичайно продуктивних) д≥л¤нок. ”бог≥ дос¤гненн¤ в перебудов≥ с≥льського господарства мали, проте, важлив≥ пол≥тичн≥ насл≥дки дл¤ украњнських комун≥ст≥в. ’рущов дуже покладавс¤ на њхню допомогу в реформуванн≥ с≥льського господарства. “им часом у  иЇв≥ зростало невдоволенн¤ непропорц≥йно великими вимогами, що ставилис¤ до ”крањни. “епл≥ стосунки м≥ж ’рущовим та украњнськими комун≥стами стар≥й холодн≥шати.

«м≥ни у промисловост≥. Ќа початку 50-х рок≥в промислов≥сть ”крањни, ¤к ≥ всього –ад¤нського —оюзу, розвивалас¤ дуже усп≥шно. ѕо сут≥ дл¤ нењ наставав золотий в≥к. јле наприк≥ц≥ 50-х рок≥в вона спов≥льнила темпи. ≤нша проблема, що сто¤ла перед кремл≥вським кер≥вництвом, була такою: чи продовжувати спиратис¤ в основному на важку промислов≥сть, чи скеровувати б≥льш≥ ≥нвестиц≥њ в легку, в≥д чого виграв би обкрадений рад¤нський споживач. ’рущов схил¤вс¤ на користь важкоњ промисло- вост≥, але, на в≥дм≥ну в≥д —тал≥на, в≥н не м≥г ц≥лковито знехтувати споживачем, особ- ливо п≥сл¤ об≥ц¤нки, що до 80-х рок≥в –ад¤нський —оюз за економ≥чними показ- никами наздожене й випередить «ах≥д. ¬≥дтак на початку 60-х рок≥в у державних крамниц¤х стали з'¤вл¤тис¤ телев≥зори, пилососи, холодильники й нав≥ть автомо- б≥л≥. јле вони надходили в дуже обмежених к≥лькост¤х ≥ були страшенно низькоњ ¤кост≥.

¬ 1957 р., щоб розв'¤зати проблему спаду продуктивност≥ промислового вироб- ництва, ’рущов розгорнув свою суперечливу економ≥чну реформу на основ≥ раднар- госп≥в (рад народного господарства), що стала одн≥Їю з найрадикальн≥ших орган≥- зац≥йних зм≥н у рад¤нськ≥й економ≥ц≥ починаючи з 20-х рок≥в. —проба перем≥стити центр плануванн¤ економ≥ки в≥д московських м≥н≥стерств до обласних орган≥в мала за мету обминути вузьк≥ м≥сц¤ бюрократичноњ орган≥зац≥њ та чиновництво в центр≥. ѕ≥д контроль раднаргосп≥в ”крањни було передано понад 10 тис. промислових п≥д- приЇмств, ≥ п≥д к≥нець 1957 р. вони нагл¤дали за 97 % завод≥в у республ≥ц≥ (пор≥в- н¤но з 34 ∞о в 1953 р.). Ќе дивно, що украњнськ≥ планувальники економ≥ки й госпо- дарськ≥ кер≥вники заговорили насамперед про потреби та ≥нтереси своЇњ республ≥ки, а не –ад¤нського —оюзу в ц≥лому. Ќа початок 60-х рок≥в, коли ”крањна та ≥нш≥ рес- публ≥ки стали проводити виразно незалежну економ≥чну пол≥тику, ћосква занепоко- њлас¤, звинувачуючи њх у Ђм≥сництв≥ї. ќчевидно, що й тут хрущовськ≥ реформи при- звели до неспод≥ваних ускладнень. як ≥ належало чекати, Ђфл≥ртї ”крањни з економ≥чним самоствердженн¤м ви¤вивс¤ швидкоминучим.

’оч хрущовськ≥ реформи не виправдали пов'¤заних з ними спод≥вань, г≥дне подиву зростанн¤ валового нац≥онального продукту —–—–, що аж до 70-х рок≥в пе- ревищував показники —получених Ўтат≥в јмерики, спри¤ло п≥днесенню життЇвого р≥вн¤ й р≥зко контрастувало з пер≥одом стал≥нського правл≥нн¤. “ак, на ”крањн≥ м≥ж 1951 ≥ 1958 рр. прибутки середнього роб≥тника зросли на 230 %. Ќайб≥льше п≥дви- щенн¤ прибутк≥в в≥дносно ≥нших категор≥й населенн¤ отримав стражденний колгосп- ник. ≤накше кажучи, за —тал≥на р≥вень особистого споживанн¤ зростав щороку на ≤ ∞о, а за ’рущова Чна 4 ∞о.

«авд¤ки тому, що в с≥льськогосподарське виробництво було включено м≥льйони гектар≥в додаткових земель, зросли к≥льк≥сть ≥ асортимент продукт≥в харчуванн¤. Ќарешт≥ рац≥он середньоњ рад¤нськоњ с≥м'њ, що звичайно складавс¤ з таких основних продукт≥в, ¤к хл≥б ≥ картопл¤, розширивс¤ до б≥льш-менш регул¤рного споживанн¤ овоч≥в ≥ м'¤са. ¬ крамниц¤х з'¤вилис¤ нав≥ть так≥ екзотичн≥ дел≥катеси, ¤к цитрусов≥. ¬ далек≥ села проклали дороги, п≥двели електрику. ¬иснажливу працю рад¤нськоњ господарки, ¤ка звичайно працювала повний робочий день на п≥дприЇмств≥, дещо полегшила по¤ва в≥дносно сучасних побутових пристроњв. ј телев≥зор, цей чу- довий зас≥б пропаганди та розваг, став звичайним предметом обстановки. ¬ м≥стах основною проблемою залишавс¤ брак житла, головним чином через щор≥чний при- плив до них 2,5 млн чолов≥к. ѕроте хоча життЇвий р≥вень ще далеко в≥дставав в≥д зах≥дного, дл¤ рад¤нських людей, ¤к≥ не мали великих спод≥вань ≥ пор≥внювали св≥й сучасний стан з недавн≥м ≥ жахливим минулим, ц≥ зм≥ни були значним кроком упе- ред. «а ’рущова люди мали менше п≥дстав, н≥ж у стал≥нський пер≥од, скаржитис¤ на рад¤нську систему.