Українському козацтву не вдалося створити рівноправне суспільство. У XVIII ст.
соціальний устрій Лівобережної України був приведений у відповідність з устро-
єм сусідніх земель. З виникненням у Гетьманщині дворянської верхівки селяни
знову стали кріпаками, а козаки за своїм статусом зрівнялися з селянами. На
Правобережжі відновила свій режим польська шляхта, яка повернула старі поряд-
ки. У російській частині України соціальне напруження дещо пом'якшувалося
завдяки відкриттю для колонізації неозорих родючих земель Причорномор'я,
захоплених у запорожців і кримських татар. Але у 1768 р. на Правобережжі,
що перебувало під владою Польщі й де соціально-економічне гноблення поглиб-
лювалося релігійною дискримінацією, українські селяни підняли криваве повстання
проти шляхти. Це повстання зазнало поразки, а шляхта відновила свою владу.
Здавалося неможливим похитнути суспільно-економічний лад. Зате початок і се-
редину XVIII ст. у Гетьманщині ознаменував пожвавлений розвиток культури.
І все ж до кінця століття Україна прибрала виразно провінційних рис у всіх регіонах
і на всіх рівнях — культурному, соціальному та економічному.